Мама поставила ультиматум: або вона, або кіт – я обрала друге

Я вже давно живу окремо від батьків в іншому місті. Вирішила переїхати у велике місто та знайти гідну роботу. Мені вдалося гарно облаштуватися. Наразі я проживаю сама у орендованій квартирі.


А ось особисте життя в мене не склалося, тож, аби не сумувати, я завела котика. Я знайшла його випадково, на вулиці.

Хтось залишив маленьке кошеня біля під’їзду. Двоє великих зелених очей, сповнені розпачу та відчаю, дивилися на мене з величезною надією. Чорний клубочок жалібно нявчав, наче благав допомогти йому вижити.

На дворі була зима і я вирішила забрати тимчасово до себе. Мені було шкода тваринку, адже за ніч вона б змерзла на холоді.

На орендованих квартирах є труднощі з утриманням домашніх тварин, тож я вирішила віддати кошеня в гарні руки за допомогою оголошення.

Але охочих було мало, я ж за тиждень дуже прив’язалася до улюбленця й вмовила господарку орендованої квартири його залишити. Ось вже понад три роки я живу з Тимком і жодного разу не пошкодувала про своє рішення. Кіт став для мене членом моєї маленької сім’ ї, без якого я вже не уявляю свого життя.

Тимко виріс дуже вдячним котиком, він ніколи у житті не шкодив навмисно, жодного разу не подряпав мене. Улюбленець дуже ніжний та розумний.

У дитинстві в мене ніколи не було хатньої тваринки, мама їх не любить. Для мене ж велике щастя – турбуватися про маленьке життя.

Та нещодавно мама поставила мені ультиматум: або вона, або кіт.

Річ у тім, що за чотири роки мого перебування в іншому місті, мама не приїздила до мене. Увесь цей час я приїздила до мами на пару днів, кота полишала на подругу.

Зараз же мама вирішила навідатися на пару тижнів, їй захотілося відпочити. Проте вона має алергію на котячу шерсть, тож прямо мені заявила: “Я не зможу бути з котом, тобі варто його кудись подіти“. Я ж відповіла, що не маю можливості його десь залишити і порадила приймати таблетки від алергії.

Чомусь маму це образило і вона вирішила за краще поставити мене перед вибором: “обирай:або я, або кіт! ”

Тоді я відповіла, що не можу зрадити свого улюбленця заради її гостин й краще сама буду приїжджати в гості, як і раніше. Тільки мама не погодилася на таке рішення, вона тепер мене знати не хоче, адже якийсь кіт важливіший за рідну матір.

Я не розумію, до чого мама так грається з моїми почуттями. Невже для неї викинути домашню тварину напризволяще – це нормально? Я вважаю, що мама вимагає від мене жорстокого поводження з улюбленцем заради її забаганки. Адже вона має дещо егоїстичний, доволі непростий характер.

Оцініть статтю
NewsMix
Мама поставила ультиматум: або вона, або кіт – я обрала друге