Не дуже хороші наслідки після придбання хаскі

Мій батько змалку мріяв про собаку, а саме про породу хаскі. Він вважає їх дуже кумедними тваринами, та й сам він дуже активна людина, не зважаючи на його роки. Довго ми намагалися купити йому собаку, але все ніяк не виходило. Як виявилося, її нам буде не так вже й просто придбати, судячи з нашого фінансового стану.

Через місяць спроб, ми все-таки купили цю собаку. Оголошення про продаж знайшли на просторах інтернету, ціна нас цілком влаштовувала. Тато вже відразу став уявляти, як щоранку прокидатиметься від того, що хтось лиже його обличчя, як він виходитиме гуляти зі своїм собакою.

У день, коли ми знайшли оголошення, домовилися з колишніми господарями, що одразу заберемо її у них. Моя дружина так і зробила, привезла однорічного хаскі на своїй машині та ми прийнялися чекати мого батька з роботи. Коли він повернувся додому, то його щастю не було меж.

Собака відразу ж почав досліджувати свій новий будинок, а ми всі разом сиділи, спостерігали за ним та думали над його новим ім’ям. Зійшлися на прізвиську Кай. Його шерсть була незвичайною, біла, що переливалася на світлі в трохи бежеву, а очі блакитні-блакитні. Нам усім здавалося, що тепер дні мого батька стануть яскравішими завдяки цьому собаці. І ми не помилилися, тільки було одне «але».

За два тижні мені довелося виїхати в інше місто по роботі. Найчастіше тато мені дзвонить тільки якщо йому щось треба купити або просто спитати у мене як справи, він дзвонить один раз, у крайньому разі двічі, якщо не може до мене додзвонитися. На цей раз дзвінків було набагато більше, я злякався, коли він мені повідомив про те, що половина будинку розгромлена.

Я не міг повірити своїм вухам. Через три дні повернувся додому, відчинивши двері, мене одразу зустрів Кай, а за ним я помітив повністю роздерту стіну.

Потім я пройшов далі коридором, мене зустрічав ще більший жах. Плінтуса були відірвані, двері на кухню покриті слідами від собачих зубів, у ванній було розбите дзеркало.

У спальні також все було верхом дном, я навіть говорити не хочу. Батько з моєю дружиною чекали на мене в залі біля телевізора. Вони сиділи зовсім спокійно, ніби все так і має бути, а Кай бігав по хаті, задоволено крутячи своїм хвостом.

Продавати його ми не стали, бо батько дуже полюбив цього собаку. Вирішили кардинально взятися за Кая, тому що ми зовсім не очікували того, що ця порода виявиться ну дуже активною та що їх не бажано залишати в будинку хоча б на годину, інакше все буде догори дном.

Оцініть статтю
NewsMix
Не дуже хороші наслідки після придбання хаскі