Після пологів моя дружина змінилася, а кохання між нами наче й не було

Ми з Наталею чекали на дитину цілих 5 років. За ці роки шлюбу я мав найкращі стосунки у житті. Здавалося, знайшов ту єдину. Та ось ніяк не виходило у Наталі завагітніти.

Коли ми вже зневірилися, встигли заспокоїти одне одного та змиритися з тим, що можливо, наш союз житиме без діточок, якраз тоді Наталя й завагітніла.

«У нас буде хлопчик!», – найщасливіша мить мого життя. Пам’ятаю як дружина вийшла з лікарського кабінету й промовила ці слова. Я був на сьомому місяці від щастя.

Народжували разом, я підтримував дружину під час пологів. Перші три місяці ми були втомленими, але ж щасливими батьками, та потім я помітив, що все ж наші стосунки змінилися.

Наталя стала не такою та і я наче перестав відчувати минулі почуття. Ми перестали розмовляти ввечері, моя дружина не питала, як справи на роботі. Я ж своєю чергою не цікавився, як пройшов її день.

Ми наче роботи: робимо днями одне й те саме і розмовляємо ми лише на тему хто що має зробити в побуті.

З часом я почав помічати за собою, що геть не хочу повертатися з роботи додому. Та я приходив, робив усе, що просила дружина, а на вихідний допомагав справлятися по дому, гуляв з сином.

Ми почали жити так, наче нам по 70 років. Як чоловік я потребував жіночої уваги та пояснював це Наташі. Іноді я пропонував влаштовувати романтичні вечері, та вона відмовлялася.

«У Тимошика зараз кольки, які вечері? Мені ще вечерю готувати? Нічого, що я дитину годую і в мене дієта? Що мені їсти на тій вечері? Бульйон?!», – голосно сперечалася дружина.

На всі мої пропозиції вона реагувала так агресивно, що я перестав взагалі вести з нею розмову. Говорю зараз лише по ділу: коли й що мені робити.

Наразі я розумію, що між мною та дружиною величезна прірва, і боюся, ми її не зможемо подолати. Я не хочу втрачати свою сім’ю, але не знаю, що вдіяти. З кожним днем усвідомлюю, о наш довгоочікуваний син зіпсував наші стосунки. Змучена Наталя наче відчуває тепер відразу до мене.

Та як чоловік я не можу існувати без жіночої уваги. І моя дружина все ж має це розуміти. Я маю прихильницю на роботі, вона доволі симпатична і не проти стосунків без зобов’язань. Та я хочу бути вірним собі та дружині. Я просто не можу дозволити собі зраду. Проте моя колега почала нав’язливо пропонувати зустріч і після чергової сварки з дружиною я почав роздумувати над її пропозицією.

Оцініть статтю
NewsMix
Після пологів моя дружина змінилася, а кохання між нами наче й не було