Поїхала у відрядження та в готелі зустріла Бориса, який допоміг мені заселитися та адаптуватися у новому місті. Як тільки повернулася додому до Олега, одразу почалися сварки, після яких ми розійшлися. Гадаю, що мені призначено бути саме з Борисом

Олег захотів познайомитися зі мною першим, це сталося у спільній компанії друзів. У коледжі нас вважали наймилішою парою, я теж так вважала. Поки навчалися, вирішили купити квартиру та жити там разом. Наші батьки були раді нашому вибору партнера, самі зараз спілкуються дуже добре. Весілля поки що не плануємо, хочемо спершу закінчити навчання.

Через те, що ми жили разом, нам потрібні були гроші хоча б на їжу, тож спочатку влаштувався Олег на роботу, а потім і я. Було дуже важко поєднувати й навчання, й роботу, але це того варте, ми намагалися встигати скрізь. Але коли доходила справа до відрядження, то було вже, м’яко кажучи, не дуже. Найчастіше їздила у відрядження я та ось поїхала в Кривий Ріг на тиждень. Це була осінь, зупинилася в, обраному для мене начальством, готелі.

На порозі мене зустрів дуже симпатичний чоловік, приблизно моїх років, але можливо на рік старше. Його звали Боря. Він допоміг мені заселитися в потрібну кімнату, обслужив добре, гарячий чай, легкий перекус. Я й не встигла помітити, як ми почали спілкуватися так, ніби знаємо один одного дуже давно. На якісь стосунки з цією людиною не претендувала, таки приїхала сюди по роботі, але з орієнтуванням по місту Борис мені теж допоміг, бо я тут уперше.

Коли настав час повертатися у Дніпро, в мене чомусь одразу з’явилася якась туга щодо цієї людини, мені не хотілося їхати додому. Але потім усвідомила, що на мене чекає інший чоловік, з яким прожила досить багато часу, а це просто звичайна симпатія до Бориса та не більше. Повернувшись до Олега, у нас миттю почали псуватися стосунки, але мені не хотілося вірити в те, що всьому виною та сама крапля почуттів, яка все-таки спалахнула у мене побачивши Борю.

Я до кінця думала, що в наших відносинах швидше за все такий період розпочався, його просто треба пережити та я помилилася. Ми розійшлися, як у морі кораблі. Про Олега Боря не знав, я не говорила йому, але ми намагалися підтримувати зв’язок із нашої останньої зустрічі.

Довго мовчати не стала. Через місяць вирішила поїхати знову в Кривий Ріг та зустрітися з Борисом. Я йому все розповіла та зізналася у своїх почуттях до нього.

Я була дуже рада, коли Боря відповів мені взаємністю. Нині ми одружені вже близько десяти років, у нас чарівні двійнята та ми щасливо живемо разом. Що це було, доля чи просто такий випадок, зустріти таку дивовижну людину, але мені справді радісно на душі від цього.

Оцініть статтю
NewsMix
Поїхала у відрядження та в готелі зустріла Бориса, який допоміг мені заселитися та адаптуватися у новому місті. Як тільки повернулася додому до Олега, одразу почалися сварки, після яких ми розійшлися. Гадаю, що мені призначено бути саме з Борисом